Avtor: Laďislav Jasik, Natalija Špesova i Josyf Badyda/Ладїслав Ясік, Наталія Шпесова і Йосиф Бадида

Školŷ na vŷchoďi Slovakiji nukajuť pro škoľar’iv navčaňa rusyňskoho jazŷka slovom i pysmom. To je jednov z možnostej, jak ďiťom pryblyžyty bohatu kulturu i tradiciji jich predkiv, a to hravov formov obohačenov o hru na muzičnŷch nastor’och, pisňi, tanc’i ci recitaciju. Rusyňskŷj jazŷk je navŷsše štartujučim mostykom pro učiňa s’a inšŷch vŷchodoslavjaňskŷch jazŷkiv, ku kotrŷm mať rusyňskŷj jazŷk barz blyzko. Nebisidujuči o jich spoločnij osnovi v azbuci, kotroj znaňa može bŷty pro dakotrŷch velykov vŷhodov.

V sučasnosty mať každa škola na Slovakiji možlyvosť vŷtvar’aty si vlastnŷj škoľskŷj edukačnŷj program. Na Spojenij škoľi u Svidnyku s’a zadumovaly nad tŷm, že do edukačnoho procesu zaraďať regionalnu istoriju abo kulturu i tradiciji Rusyniv. ,,Keďže s’me ne znaly, što z toho si vŷbraty, nakonec’ s’me jak najľipšu možlyvosť vŷr’išyly zaradyty do učebnŷch osnov pravi rusyňskŷj jazŷk, de s’a perepľitať jednak kultura našoho regionu, jak i tradiciji predkiv. Jem barz rada, že s’a to str’itylo z takŷm pozitivnŷm oholosom u rodičiv škoľar’iv, što nas barz milo nespoďivalo,“ ťišyť s’a interesu Marija Makutova, dyrektorka Spojenoj školŷ u Svidnyku, de peršac’i i pjatac’i od škoľskoho roka 2019/20 navščivľajuť hodynŷ rusyňskoho jazŷka.

Podobnu formu navčaňa zvolyly i na školach v Radvaňi nad Labirc’om i v Pčolynnim. Na Slovakiji jestvujuť i dvi rusyňskŷ školŷ, v Kalnij Roztoc’i i Klenovij, de učitele komunikujuť z ďitmy v rusyňskim jazŷku i na vŷchovnŷch predmetach jak muzična, ťilesna ci vŷtvarna vŷchova. Navŷsše už dakiľko rokiv napreduje projekt večerňich škol rusyňskoho jazŷka občaňskoho združiňa Kolŷsočka- Kolíska, a to i ďakujuči dotaciji z Fondu na pidporu kulturŷ narodnostnŷch menšŷn. Kružkŷ rusyňskoho jazŷka s’a doteper’ odbŷly na des’atkach škol v okresoch Snyna, Humenne, Medžilabirci, Stara Ľubovňa, Svidnyk, Bardejiv, Levoča, Sabiniv, Pr’ašiv, Košŷc’i, ale i Braťislava.

Dotacija 1. klasŷ osnovnoj školŷ je jedna hodyna rusyňskoho jazŷka tŷždenno. Ku praktičnij storinc’i paňi dyrektorka Makutova dodavať: ,,Rusyňskŷj jazŷk s’a učiť c’ila klasa, kotra je rozďilena do dvoch grup, žebŷ bŷv pry navčaňu možnŷj individualnŷj prystup ku každomu škoľarovy. Škoľar’i pereberajuť osnovnŷ realiji zabavnov i hravov formov pomočov robočich lystiv“. Na svidnyc’kij škoľi začaly z navčaňom v rusyňskim jazŷku i na druhim stupňu v 5. klasi, de je dotacija dvi hodynŷ tŷždenno. Jak dopovňať paňi dyrektorka Makutova: ,,do navčaňa je zapojena polovyna škoľar’iv klasŷ, kotrŷ s’a učať rusyňskŷj alfavit i pomočov ňoho zdobŷvajuť slovnu zasobu, čim si rozvyvajuť novŷ obzorŷ“.

Pravi totŷ pozitivnŷ skušenosty z doteper’išňim navčaňom rusyňskoho jazŷka možuť bŷty inšpiraci’ov i pro dalšŷ školŷ v našŷch regionach, no jednak i pro samŷch rodičiv i jich ďity. Sučasna doba tŷž klade na molodŷch ľudej vŷsokŷ narokŷ a jednŷm z r’išalnŷch kriterij je i dostatočna znalisť čudžich jazŷkiv. Popry anglyc’komu jazŷku s’a do popereďa dostavať peredovšŷtkŷm rosijskŷj jazŷk a to z prychodom vŷchodoevrops’kŷch firem na naš torh. A pravi rusyňskŷj jazŷk je prykladom slovaňskoho ,,esperanta“, kotrŷj je vŷbornov osnovov pro ľipše zvladnuťa tŷch nam blyzkŷch jazŷkiv. Dalšŷm prynosom kodifikovanoj rusynčinŷ je pysaňa azbukov, što predstavľuje spoločnu osnovu, všŷtkŷch vŷchodoslavjaňskŷch jazŷkiv. Keď teda chočete svojij ďityňi daty bezkonkurenčnu vŷhodu, osvojiňa si spysovnoho rusyňskoho jazŷka je dobrŷm krokom napr’amom ku novŷm robočim pryležitosťam.

Ne menše važne je v dnešňim sviťi zdobŷvaňa usvidomľiňa, kotre mož vŷbudovaty na pevnij osnovi narodnoj hordosty. Pravi absolvovaňom predmetu rusyňskŷj jazŷk s’a Vaša ďityna diznať množestvo inšpirativnŷch informacij o bohatij istoriji Rusyniv, jak i o c’iloslovac’kŷ ci c’ilosvitovo znamŷch rusyňskŷj osobnosťach. Z našoho rodu pochodyť množestvo men, na kotrŷ možeme bŷty pravom hordŷ, jak napryklad Adolf Dobr’ans’kŷj – poslanec’ uhor’skoho sejmu, akademik Dioniz Іľkovič- člen timu Jaroslava Hejvorskoho, kotrŷj bŷv svoho času oc’inenŷj Nobelovov c’inov za fiziku, Mychal Strenk- heroj Druhoj svitovoj vojnŷ znamŷj z fotografiji vojakiv pidnymajučich ameryc’kŷj flag na japoňskim ostrovi Іvo Jima (Iwo Jima), Endi Varhol- zvizda pop- artovoj kulturŷ ci Dymitrij Zaričňak- tlumačnyk ameryc’koho prezidenta Regana.

Poťišujučim faktom je, že ku Rusynam s’a hordo holos’ať i sučasnŷ znamŷ umelc’i z nezanedbatelnŷm vplyvom na našu molodež, jak napryklad Marijan Čekovskŷj, Michal Hudak, ci Štefan Štec. Keď si Vaša ďityna napovno usvidomyť svoju prynaležnosť ku rusyňskomu narodu z joho bohatov istori’ov i svitoznamŷma osobnosťamy, pryrodno s’a v ňij probudyť i hordosť na svoje originalne pochodžiňa i kor’iňa. V sučasnosty je barz važne usvidomyty si, odkŷ pochodyme i de patryme, žebŷ s’me s’a v globalizovanim sviťi ne stratyly.

A že navčaňa rusyňskoho jazŷka ne je žaden dril, ale obohačiňa, svidčať i slova paňi učiteľok Mgr. Іngrid Lukačovoj i Mgr. Janŷ Nagajdovoj: ,,Všŷtko s’a snažŷme robyty hravov formov. Zato navčaňa obohačujeme spivom rusyňskŷch spivanok, tanc’om, hrov na muzičnŷch nastrojach, recitaciov, dramatizaciov, rikankamy, vŷčitankamy. Učiteľa najvece poťišyť, keď mu škoľar’i poviďať, že s’a barz ťišať na hodynu, bo to je najľipša hodyna. A išči vece poťišujuče je, keď vas škoľar’ na choďbi pozdravyť po rusyňskŷ a hovoryť z vamy mimo klasŷ v rusyňjuskim jazŷku.“

A jak može bŷty rusyňskŷj jazŷk zaradženŷj do navčalnoho procesa na škoľi, kotru navščivľať vaša ďityna? Navčaňa rusyňskoho jazŷka može bŷty v ponuc’i samotnoj školŷ, no požadaty o jej zavedžiňa do navčalnoho procesu možuť i samŷ rodiče, a to proťahom rodičovs’koj striči abo zapysu. Prosto oslovyty možete i dyrektora školŷ abo primatora ci starostu, zastupujučoho zr’aďovateľa školŷ.

Навчаня русиньского языка є в школах штораз популарнїше

Школы на выходї Словакії нукають про школярїв навчаня русиньского языка словом і писмом. То  є єднов з можностей, як дїтём приближити богату културу і традіції їх предків, а то гравов формов обогаченов о гру на музічных насторёх, піснї, танцї ці рецітацію. Русиньскый язык є навысше штартуючім мостиком про учіня ся іншых выходославяньскых языків, ку котрым мать русиньскый язык барз близко. Небісідуючі о їх сполочній основі в азбуці, котрой знаня може быти про дакотрых великов выгодов.

В сучасности мать кажда школа на Словакії можливость  вытваряти сі властный школьскый едукачный проґрам.  На Споєній школї у Свіднику ся задумовали над тым, же до едукачного процесу зарадять реґіоналну історію або културу і традіції Русинів. ,,Кедьже сьме не знали, што з того сі выбрати, наконець сьме як найлїпшу можливость вырїшили зарадити до учебных основ праві русиньскый язык, де ся переплїтать єднак култура нашого реґіону, як і традіції предків. Єм барз рада, же ся то стрїтило з такым позітівным оголосом у родічів школярїв, што нас барз міло несподївало,“ тїшить ся інтересу Марія Макутова, директорка Споєной школы у Свіднику, де першацї і пятацї од школьского рока 2019/20 навщівляють годины русиньского языка.

Подобну форму навчаня зволили і на школах в Радванї над Лабірцём і в Пчолиннім. На Словакії єствують і дві русиньскы школы, в Калній Розтоцї і Кленовій, де учітеле комунікують з дїтми в русиньскім языку і на выховных предметах як музічна, тїлесна ці вытварна выхова. Навысше уж дакілько років напредує проєкт вечернїх школ русиньского языка обчаньского здружіня Колысочка- Kolíska,  а то і дякуючі дотації з Фонду на підпору културы народностных меншын. Кружкы русиньского языка ся дотеперь одбыли на десятках школ в окресох Снина, Гуменне, Меджілабірці, Стара Любовня, Свідник, Бардеїв, Левоча, Сабінів, Пряшів, Кошыцї, але і Братїслава.

Дотація 1. класы основной школы є єдна година русиньского языка тыжденно. Ку практічній сторінцї панї директорка Макутова додавать: ,,русиньскый язык ся учіть цїла класа, котра є роздїлена до двох ґруп, жебы быв при навчаню можный індівідуалный приступ ку каждому школярови. Школярї  переберають основны реалії забавнов і гравов формов помочов робочіх листів“. На свідницькій школї зачали з навчанём в русиньскім языку і на другім ступню в 5. класі, де є дотація дві годины тыжденно. Як доповнять панї директорка Макутова: ,,до навчаня є запоєна половина школярїв класы, котры ся учать русиньскый алфавіт і помочов нёго здобывають словну засобу, чім сі розвивають новы обзоры“.

Праві тоты позітівны скушености з дотеперїшнїм навчанём русиньского языка можуть быти іншпіраціёв і про далшы школы в нашых реґіонах, но єднак і про самых родічів і їх дїти. Сучасна доба тыж кладе на молодых людей высокы нарокы а єдным з рїшалных крітерій є і достаточна зналість чуджіх языків. Попри анґлицькому языку ся до попередя доставать передовшыткым російскый язык а то з приходом выходоевропськых фірем на наш торг. А праві русиньскый язык є прикладом слованьского ,,есперанта“, котрый є выборнов основов про лїпше звладнутя тых нам близкых языків. Далшым приносом кодіфікованой русинчіны є писаня азбуков, што представлює сполочну основу, вшыткых  выходославяньскых языків. Кедь теда хочете своїй дїтинї дати безконкуренчну выгоду, освоїня сі списовного русиньского языка є добрым кроком напрямом ку новым робочім прилежітостям.

Не менше важне є в днешнїм світї здобываня усвідомлїня, котре мож выбудовати на певній основі народной гордости. Праві абсолвованём предмету русиньскый язык ся Ваша дїтина дізнать множество іншпіратівных  інформацій о богатій історії Русинів, як і о цїлословацькы ці цїлосвітово знамых русиньскый особностях. З нашого роду походить множество мен, на котры можеме быти правом горды, як наприклад  Адолф Добрянськый – посланець угорьского сейму, академік Діоніз Ільковіч- член тіму Ярослава Гейворского, котрый быв свого часу оцїненый Нобеловов цїнов за фізіку, Михал Стренк- герой Другой світовой войны знамый з фотоґрафії вояків піднимаючіх америцькый флаґ на японьскім острові Іво Їма (Iwo Jima), Енді Варгол- звізда поп- артовой културы ці Димітрій Зарічняк- тлумачник америцького презідента Реґана. Потїшуючім фактом є, же ку Русинам ся гордо голосять і сучасны знамы умелцї з незанедбателным впливом  на нашу молодеж, як наприклад Маріян Чековскый, Міхал Гудак, ці Штефан Штец. Кедь сі Ваша дїтина наповно усвідомить свою приналежность ку русиньскому народу з ёго богатов історіёв і світознамыма особностями, природно ся в нїй пробудить і гордость на своє оріґіналне походжіня і корїня. В сучасности є барз важне усвідомити сі, одкы походиме і де патриме, жебы сьме ся в ґлобалізованім світї не стратили.

А же навчаня русиньского языка не є жаден дріл, але обогачіня, свідчать і слова панї учітелёк Мґр. Інґрід Лукачовой і Мґр. Яны Наґайдовой: ,,вшытко ся снажыме робити гравов формов. Зато навчаня обогачуєме співом русиньскых співанок, танцём, гров на музічных настроях, рецітаціов, драматізаціов, ріканками, вычітанками. Учітеля найвеце потїшить, кедь му школярї повідять, же ся барз тїшать на годину, бо то є найлїпша година. А іщі веце потїшуюче є, кедь вас школярь на ходьбі поздравить по русиньскы а говорить з вами мімо класы в русиньюскім языку.“

А як може быти русиньскый язык зарадженый до навчалного процеса на школї, котру навщівлять ваша дїтина? Навчаня русиньского языка може быти в понуцї самотной школы, но пожадати о єй заведжіня до навчалного процесу можуть і самы родіче, а то протягом родічовськой стрічі або запису. Просто ословити можете і директора школы або пріматора ці старосту, заступуючого зрядёвателя школы.