Avtor/Автор: Josyf Badyda/Йосиф Бадида

Začatok roka bŷvať pro Rusyniv spravdŷ vŷňatkovŷj. Podľa juliaňskoho kalendar’a svjatyme Roždestvo Іsusa Christa – našoho Spasyteľa. Pry tij nahoďi s’a v Braťislavi 12-ho januara odbŷla perša tohorična str’iča rusyňskŷch rodyn, na kotru pryšly rodacy zo všŷtkŷch našŷch regioniv (Snynŷ, Stropkova, Svidnyka, Bardejova, Staroj Ľubovňi) a samosobov ne chŷbyly any Labirčane.

Choc’ s’me daleko od svoho rodnoho hňizda, vse s’a namahame utrymovaty i rozvyvaty naš materyňskŷj jazŷk i prekrasnu kulturu, a toto bohatstvo chočeme dale peredavaty i našŷm ďiťam. Navece, z našŷch r’adiv vŷšlo mnoho vŷznačnŷch ľudej, na kotrŷch možeme bŷty pravom hordŷ. Medži inšŷma našŷ budyteľi Aleksander Duchnovič i Aleksander Pavlovič, poradnyk avstrijskoho cisar’a Františka Jozefa i poslanec’ uhor’skoho sejmu Adolf Dobr’aňskŷj, akademik Dioniz Іľkovič, umelc’i Endi Varhol i Olena Mandičova, heroj II. svitovoj vojnŷ Mychal Strenk, perekladateľ prezidenta Regana Dimitrij Zaričňak, metropolita Rosijskoj pravoslavnoj cer’kvy zahraniča – Lavr i mnohŷ dalšŷ.

І zato s’me z radosťov pryvitaly ponuku členiv Folklornoho kolektivu Rutenija, kotrŷ nam i našij ďitvori krasni zaspivaly i zavinšovaly. Viflejemc’i z Ruteniji pid vedžiňom Petra Štefaňaka pro nas pryhotovyly tradične roždestvenne pasmo koľadok i vinšovaň. Malŷm Rusynčatam s’a to isto ľubylo a o dakiľko rokiv možuť i ony rozšŷryty r’adŷ toho rusyňskoho folklornoho kolektivu, kotrŷj už jednu dekadu rozdavať radosť i šŷryť rusyňsku kulturu po c’ilij Slovakiji i za jej hranic’amy.

Pryjemnŷm nespodivaňom bŷla i navščiva – dnes’ už znamoj rusyňskoj spivačkŷ – Іvanŷ Brillovoj, tŷž členkŷ FK Rutenija. Svojim vŷstupľiňom dokazala i potverdyla, že jej uspich u folklornij šov Zemľa spivať ne je nahodnŷj. S’me sobi istŷ, že vjedno z Labir’skŷma beťar’amy buduť nas, Rusyniv, i nadale barz dobri reprezentovaty.

Vjedno z tŷm s’me s’a vzajemno poinformovaly o najnovšŷch rusyňskŷch vŷdaňach pro ďitej. Mnohŷm s’a ľubyv ďiťskŷj ilustrovanŷj časopys Kolŷsočka, kotrŷj vŷdavať OZ Kolŷsočka-Kolíska. Nemenše interesnŷ bŷly i dalšŷ knyžkŷ pro najmenšŷch, jak napryklad Škoľaryk od Helenŷ Gicovoj-Mycovčinovoj, Z prypovidkŷ svit z pera Іvetŷ Melničakovoj abo knyžka Poďte, dity, što vam povim, za kotru jej avtorka Ľudmyla Šandalova bŷla oc’inena medžinarodnov Premi’ov Aleksandra Duchnoviča.

Podiji takoho charakteru majuť pro Rusyniv velyke značiňa. Zmicňujuť v nas i našŷch ďiťach usvidomľiňa o tim, chto s’me i odkŷ pochodžame. Vŷklykujuť i posylňujuť v nas narodnu hordosť i tak, choc’ s’me daleko od svoho domu i svojich blyzkŷch, cholem takŷm sposomom sobi toto SVOJe prypomyname. Pravdaže našŷ striči buduť prodovžovaty i nadale, i zato barz radŷ medži sobov pryvitame i dalšŷ rusyňskŷ rodynŷ i našŷch simpatizantiv, kotrŷ nas možuť kontaktovaty čerez OZ molodŷ.Rusynŷ (molodŷ.Rusynŷ).

Maлым Русинчатам колядовали Віфлеємцї з Рутенії і Івaнa Бріллова

Зачаток рока бывать про Русинів справды вынятковый. Подля юліаньского календаря святиме Рождество Ісуса Хріста – нашого Спасителя. При тій нагодї ся в Братїславі 12-го януара одбыла перша тогорічна стрїча русиньскых родин, на котру пришли родаци зо вшыткых нашых реґіонів (Снины, Стропкова, Свідника, Бардеёва, Старой Любовнї) а самособов не хыбили ани Лабірчане.

Хоць сьме далеко од свого родного гнїзда, все ся намагаме утримовати і розвивати наш материньскый язык і прекрасну културу, a тото богатство хочеме дале передавати і нашым дїтям. Навеце, з нашых рядів вышло много вызначных людей, на котрых можеме быти правом горды. Меджі іншыма нашы будителї Aлександер Духновіч і Александер Павловіч, порадник австрійского цісаря Франтішка Йозефа і посланець угорьского сейму Адолф Добряньскый, aкадемік Діоніз Ільковіч, умелцї Енді Варгол і Олена Мандічова, герой  II. світовой войны Mихал Стренк, перекладатель презідента Реґана Дімітрій Зарічняк, метрополіта Російской православной церькви заграніча – Лавр і многы далшы.

І зато сьме з радостёв привітали понуку членів Фолклорного колектіву Рутенія, котры нам і нашій дїтворі красні заспівали і завіншовали. Віфлеємцї з Рутенії під веджінём Петра Штефаняка про нас приготовили традічне рождественне пасмо колядок і віншовань.  Maлым Русинчатам ся то істо любило a o дакілько років можуть і они розшырити ряды того русиньского фолклорного колектіву, котрый уж єдну декаду роздавать радость і шырить русиньску културу по цїлій Словакії і за єй граніцями.

Приємным несподіванём была і навщіва – днесь уж знамой русиньской співачкы – Іваны Брілловой, тыж членкы ФК Рутенія. Своїм выступлїньом доказала і потвердила, же єй успіх у фолклорній шов Земля співать не є нагодный. Сьме собі істы, же вєдно з Лабірьскыма бетярями будуть нас, Русинів, і надале барз добрі репрезентовати.

Вєдно з тым сьме ся взаємно поінформовали о найновшых русиньскых выданях про дїтей. Многым ся любив дїтьскый ілустрованый часопис Колысочка, котрый выдавать ОЗ Колысочка-Kolíska. Неменше інтересны были і далшы книжкы про найменшых, як наприклад Школярик oд Гелены Ґіцовой-Mицовчіновой, З приповідкы світ з пера Іветы Мелнічаковой або книжка Подьте, діти, што вам повім, за котру єй авторка Людмила Шандалова была оцїнена меджінароднов Преміёв Александра Духновіча.

Події такого характеру мають про Русинів велике значіня. Зміцнюють в нас і нашых дїтях усвідомлїня о тім, хто сьме і одкы походжаме. Выкликують і посилнюють в нас народну гордость і так, хоць сьме далеко од свого дому і своїх близкых, холем такым спосомом собі тото СВОЄ припоминаме. Правдаже нашы стрічі будуть продовжовати і надале, і зато барз рады меджі собов привітаме і далшы русиньскы родины і нашых сімпатізантів, котры нас можуть контактовати через ОЗ molodŷ.Rusynŷ (молоды.Русины).