Avtorka: Lidija Budayova

Žŷvotnŷ dorohŷ Hürrem Sultan (asi 1502-04 – 1558, Istanbul), štvartoj ženŷ Sulejmana I. Šumnoho (Süleyman Muhtesem), odkazujuť može i na jej rusyňske pochodžiňa. Podľa profesora Dariusza Kolodzejcyka iz Historičnoho inštitutu Varšavskoj univerzitŷ, jej pridomok Roksolana znamenať Rusynka.

Bŷla pravdepodobni ďivkov pravoslavnoho popa, jej perše meno mohlo bŷti Anastazija abo Aleksandra Lisovska. V 20. rokach 16. stoľiťa bŷla unesena krymskŷma Tatarami z Rohatŷni kolo Ľvova. Tatare ju prodali jak rabŷňu pravdepodobni čerez Krym do Istanbulu. Do sultanovho haremu sja mohla ďistati, kiď ji bŷlo kolo 15 rokiv. Jak možeme dale viďiti na žŷvotnŷch steškach Roksolanŷ, popasti do haremu nemusila bŷti lem plana serynča. Bŷstromu ďivčaťu sja distalo vzdelavaňa, znala pisati, čitati, včila sja tancu, spivu, hraňu na muzyčnŷj nastroj, znala i koran. V haremi sja poľubila sultanovi Sulejmanovi. Zato, že bŷla veseloj povahŷ, dav ji meno Hürrem (Cvinuča, Vesela) i stala sja joho konkubinov, neskirše i joho ženov. Calkom mu porodyla pjaťoch sŷniv i jednu ďivku.

Sultan Sulejman I. volodiv Osmanski imperiji v rokach 1520 – 1566. V roku 1521 dobyv Belehrad, v 1526 v bitki kolo Mohaču poraziv uhorskoho i poľskoho kraľa Ľudovita Jagela a roku 1541 dobyv Budin i Pešť. Sulejman zo svojich vŷprav Roksolani pisav zaľublenŷ styškŷ.  Treba ale dodati, že za Sulejmanovho panovaňa Osmanska imperija dosahla svij kulturnŷj verch. Dnuka u deržavi bŷv mir i šŷtko bŷlo dobri zorganizovane. Osmanska imperija mala znakŷ socijalnoj deržavŷ, kotra spomahala bidnŷm. Balkanskŷ narodŷ žŷli v hojnosti. Osmane bŷli tolerantnŷ ku christianam i ku pravoslaviju. Všŷtkŷch visem Sulejmanovŷch veziriv bŷlo pered tŷm christijanskŷma rabami.

Roksolana perestupila na islam. V časi vojenskŷch vŷprav sultanovi jak joho žena vŷbavovala diplomatičnu poštu. Bŷla jednov z najvzdelaňijšŷch žen svojoj erŷ, na sultana mala velikŷj vplyv. Vďaka intrigom sja zbavila sultanovho najblišoho radcu veľkovezira Ibrahima, poťim i pravoplatnoho naslidnika tronu sultanovho druhoho sŷna Mustafu. Dalšŷm sultanov s’a stav jeji sŷn, kotroho historija znať jak Selima II.

Роксолана   –  Русинка на Османскым троні?

Dnes, samozrejmi, lem na zakladi jej pridomku nemožeme naisto tverditi, že Hürrem Sultan mala rusyňske pochodžiňa, ale určita indicija tu je.

Жывотны дорогы Гüррем Султан (асі 1502-04 – 1558, Iстанбул), штвартой жены Сулейманa I. Шумного (Süleyman Muhtesem), одказують може і на єй русиньске походжіня. Подля професора Даріусза Колодзейцика із Гісторічного інштітуту Варшавской універзіты, єй прідомок Роксолана знаменать Русинка.

Была правдеподобні дївков православного попа, єй перше мено могло быті Анастазія або Александра Лісовска. В 20. роках 16. столїтя была унесена кримскымa Татарамі з Рогатыні коло Львова. Татаре ю продалі як рабыню правдеподобні через Крим до Iстанбулу. До султановго гарему ся могла дїстаті, кідь ї было коло 15 років. Як можеме дале відїті на жывотных стешках Роксоланы, попасті до гарему немусіла быті лем плана серинча. Быстрому дївчатю ся дістало взделаваня, знала пісаті, чітаті, вчіла ся танцу, співу, граню на музичный настрой, знала і коран. В гаремі ся полюбіла султанові Сулейманові. Зато, же была веселой повагы, дав ї мено Гüррем (Цвінуча, Весела) і стала ся ёго остатнёв конкубінов, нескірше і ёго женов. Цалком му породила пятёх сынів і єдну дївку.

Султан Сулейман I. володів Османскі імперії в роках 1520 – 1566. В року 1521 добив Белеград, в 1526 в біткі коло Могачу поразів угорского і польского краля Людовіта Яґела а року 1541 добив Будін і Пешть. Сулейман зо своїх выправ Роксолані пісав залюблены стишкы.  Треба але додаті, же за Сулеймановго панованя Османска імперія досагла свій културный верх. Днука у державі быв мір і шытко было добрі зорґанізоване. Османска імперія мала знакы соціялной державы, котра спомагала бідным. Балканскы народы жылі в гойності. Османе былі толерантны ку хрістіанам і ку православію. Вшыткых вісем Сулеймановых везірів было перед тым хрістіянскыма рабамі.

Роксолана переступіла на іслам. В часі воєнскых выправ султанові як ёго жена выбавовала діпломатічну пошту. Была єднов з найвзделанїйшых жен своёй еры, на султана мала велікый вплив. Вдяка інтріґом ся збавіла султановго найблішого радцу вельковезіра Iбрагіма, потїм і правоплатного наслідніка трону султановго другого сына Мустафу. Далшым султанов ся став єї сын, котрого гісторія знать як Селіма II.

Днес, самозреймі, лем на закладі єй прідомку неможеме наісто твердіті, же Гüррем Султан мала русиньске походжіня, але урчіта індіція ту є.