Lidija Budajova i Petro Budaj, o.z. molodŷ.Rusynŷ

Originalnŷj text v maďarskim jazŷku maje istorično-etnologičnŷj charakter, pyše s’a v nim o narodnij charakteristici Rusyniv, jich istoriji, kulturi, školstvi, literaturi, umeňu, o sposobi gazdovaňa – poľnohospodar’stvi, chovaňu zvir’at, ovec’, ovocinar’stvi, pčoľarstvi, remeslach i obchodi. Opisanŷj je i narodopys, to značiť ľudovŷ zvŷkŷ, kroji, chŷža, stravŷ, no i zdravotnŷj stav, opisuje s’a etnikum Huculiv, emigracija za robotov do Amerykŷ i spolužŷťa zo Žŷdamy.

Oprest Sabov (r. 1867 – 1939) zostavyv knyžku pered vece jak sto rokamy. І keď bŷv maďaronom (prychŷľnykom bŷv toho, že Rusynŷ s’a majuť asimilovaty jak Maďari), editovav dilo, kotroho ciľom bŷlo pryblyžŷty naturu i problemŷ Rusyniv maďarskij eliti.

Dnes’ knyžku možeme považovaty za interesne žridlo pro badaňa zvŷkiv našoho naroda. Bŷla to Sabova perša knyžka o narodi žŷjučim v Avstro-uhor’skij imperiji, potim editovav išči dalšŷch šisť publikacij o dalšŷch menšŷnovŷch narodach.

Avtentičnŷ fotografiji v knyžci suť od Janoša Janka z roku 1895, perevažno z Beregskoj župŷ.

V roci 2020 Petro Budaj zo Šali pereložŷv knyžku z maďarskoho do slovackoho jazŷka. V roci 2021 bŷl zroblenŷ istorična študija od profesora Petra Švorca z Іnštitutu istoriji filozofickoj fakultŷ Prjašivskoj zniverzitŷ i dalša etnografična študija od Mariji Staňovoj Michalkovoj z Muzeja Spiša v Spišskij Novij Vsi. Іstorična študija pojasňuje istoričnŷj kontext i dobovŷ realiji, jednočasno s’a zanimať i sposobom vnymaňa problem Rusyniv Maďaramy na konc’u Avstro-uhor’skoj imperiji v porivnaňu iz Čechamy počas peršoj Čechoslovackoj republikŷ.

Organizacija molodŷ.Rusynŷ bŷ toho roku chotila knyžku vŷdaty v slovackim jazŷku, zbohačenu o dobovŷ fotografiji zo začatku 20-ho storoča. Takŷm sposobom s’a Rusynŷ u svojim jazŷku dočitajuť o každodennŷch starosťach i radosťach spered sto rokiv, no najduť tam i mnoho textiv spivanok i zvŷkŷ, kotrŷ už zanikli. Knyžka bude bizovno interesnŷm žridlom pro folklornŷ grupŷ.

Projekt bŷv realizovanŷj z verejnŷch zdrojiv Fondu na pidporu kulturŷ narodnostnŷch menšŷn.

Titulna storinka originalnoho prameňa

Лідія Будайова і Петро Будай, о.з. молоды.Русины

Оріґіналный текст в мадярскім языку має історічно-етнолоґічный характер, пише ся в нім о народній характерістіці Русинів, їх історії, културі, школстві, літературі, уменю, о способі ґаздованя – польногосподарьстві, хованю звірят, овець, овоцінарьстві, пчолярстві, ремеcлах і обході. Опісаный є і народопис, то значіть людовы звыкы, крої, хыжа, стравы, но і здравотный став, опісує ся етнікум Гуцулів, еміґрація за роботов до Америкы і сполужытя зо Жыдами.

Опрест Сабов (рр. 1867 – 1939) зоставив книжку перед веце як сто роками. І кедь быв мадяроном (пріхыльньком быв того, же Пусины ся мають асіміловати як Мадярі), едітовав діло, котрого цільом было приближыти натуру і проблемы Русинів мадярскій еліті.

Днесь книжку можеме поважовати за інтересне жрідло про баданя звыків нашого народа. Была то Сабова перша книжка о народі жыючім в Австро-угорьскій імперії, потім едітовав іщі далшыцг шість публікацій о далшыцг меншыновых народах.

Автентічны фотоґрафії в книжці суть од Яноша Янкa з року 1895, переважно з Береґской жупы.

В році 2020 Петро Будай зо Шалі переложыв книжку з мадярского до словацкого языка. В році 2021 были зроблены історічна штудія од професора Петра Шворца з Інштітуту історії філозофіцкой факулты Прйашівской зніверзіты і далша етноґрафічна штудія од Марії Станьовой Міцгалковой з Музея Спіша в Спішскій Новій Всі. Історічна штудія пояснює історічный контекст і добовы реалії, єдночасно cя занімать і способом вниманя проблем Русинів Мадярами на концю Австро-угорьской імперії в порівнаню із Чехами почас першой Чехословацкой републікы.

Орґанізація молоды.Русины бы того року хотіла книжку выдати в словацкім йазыку, збогачену о добовы фотоґрафії зо зачатку 20-го стороча. Такым способом cя Русины у своїм языку дочітають о каждоденных старостях і радостях сперед сто років, но найдуть там і много текстів співанок і звыкы, котры уж заніклі. Книжка буде бізовно інтересным жрідлом про фолклорны ґрупы.

Проєкт быв реалізованый з верейных здроїв Фонду на підпору културы народностных меншын.