Avtor: Josyf Badyda/Йосиф Бадида

Začatkom jula v Ľubovňaňskŷch kupeľach prochodyv už XV. Svitovŷj kongres Rusyniv, kotrŷj každŷ dva rokŷ zasidať v dakotrij z krajin, de žŷjuť Rusynŷ (SR, ČR, Poľšča, Ukrajina, Maďar’sko, Rumunija, Serbija, Chorvatija, SŠA i Kanada; podanu žadosť majuť i Rusynŷ z Rosijskoj federaciji).

Skoro 200 delegativ i hostiv čerez svojich predstavyteliv pozdravyly Zuzana Čaputova, prezidentka SR, jak i Peter Pellegrini, premjer vladŷ SR. U svojich serdečnŷch pozdravach s’a dotulyly socialnŷch i ekonomničnŷch problemiv severovŷchodnoj Slovakiji, kotrŷ negativno vplyvajuť i na rusyňsku populaciju.

Dalšŷma čestovanŷma hosťamy bŷly Petro Krajňak – deržavnŷj sekretar’ Ministerstva školstva, naukŷ, doslidžiňa i športu SR, Emilija Antolikova – veduča odboru kulturŷ Pr’ašivskoho samospravnoho kraju (PSK), Petro Sokol – prednosta Okresnoho ur’adu v Starij Ľubovni, Ľuboš Tomko – primator Staroj Ľubovni, ale i Olena Papuga – poslankŷňa serbskoho parlamentu.

Na kongresi braly učasť Rusynŷ z ciloj severovŷchodnoj Slovakiji, napryklad z Klenovoj, Snynŷ, Humennoho, Radvany nad Labirc’om, Volici, Medžilaborec’, Haburŷ, Polatŷ, Makovec’, Svidnyka, Nyžňoj Jedľovoj, Bilovežŷ, Bardejova, Becherova, Chmeľovoj, Kŷjova, Jakubjan, Or’abynŷ, Kamjunkŷ, Šambrona, Maloho Lypnyka, Staroj Ľubovni, Zavadkŷ ci Pr’ašova.

Na začatku plenarnoho zasidaňa bŷla peredana Cina Vasyľa Turoka-Heteša, peršoho predsedŷ toj organizaciji i znamoho dramaturga Teatru Aleksandra Duchnoviča v Pr’ašovi. Lavreatamy s’a staly Anna Kuzmjakova (SR), dovhorična rusyňska aktivistka, redaktorka rusyňskoj presŷ i Іvan Pop (ČR), istorik, kotrŷj s’a zapodivať istorijov Pidkarpťskoj Rusy.

Sučasťov kongresu bŷlo i cilonarodne svjato Dňa Rusyniv, kotrŷm nadvjazujeme na masovŷ svjata Dni rusyňskoj kulturŷ z medživojnovoho periodu. Toto s’a teper’ odbŷvalo v seli Kamjunka, de pryšov navščivnykiv osobno pozdravyty i Bela Bugar, pidpredseda NR SR. Svjato začalo panachidov, kotru služŷv grekokatolyc’kŷj otec’ duchovnŷj František Krajňak, člen Obščestva sv. Joana Krestyteľa, kotrŷj informovav o zeveršiňu robotŷ nad perekladamy čotŷr’och Jevanhelij do rusyňskoho jazŷka. Po položiňu kvitiv do pamjatnyka pavšŷm v І. y II. svitovij vojni, svjato prodovžovalo spiľnov manifestacijov čerez selo na amfiteater Dubne. V seľskim amfiteatri naslidovav svjatotočnŷj program za učasty Barvinku z Kamjunkŷ, Čerhovčana z Bardejova ci Makovičkŷ zo Svidnyka.

Počas kongresu zasidaly roboči komisiji pro jazŷk, istoriju, kulturu, masmediji, grantŷ i turizm, kotrŷ majuť na starosty propagaciju Rusyniv, vŷdavaňa knyžok i časopysiv, organizovaňa kulturnŷch podij ci taboriv pro dity, ale i aktivne zastavaňa rusyňskŷch interesiv, jak napryklad sistematična namaha o pryznaňa Rusyniv na Ukrajini. V ramkach kongresu zasidav i IX. Svitovŷj forum rusyňskoj molodežy, kotrŷj na čolo organizaciji zvolyv Petra Jarinčika, predsedu aktivnoj molodežnoj organizaciji molodŷ.Rusynŷ na Slovakiji. Ide o združiňa z filialkamy v slovac’kŷch mistach (napr.: Bratislava, Košŷci, Pr’ašiv), kotrŷ sojedyňajuť holovno rusyňskŷch študentiv i molodež. Medži jich najvŷznačnišŷ aktivnosty i podiji naležať rusyňskŷ balŷ i zabavŷ, taborŷ pro molodŷch, vŷuka rusyňskoho jazŷka, rusyňska biblioteka, rusyňskŷ liturgiji, roždestvennŷ podiji i festival Rusyňska vatra.

V zaveršalnij rezoluciji XV. Svitovoho kongresu Rusyniv učastnycy vŷslovyly nespokijnosť nad denacionalizacijov Rusyniv poserednyctvom cer’kovnŷch obr’adiv, napryklad slovakizacijov v SR. Jednako apelovaly na Ukrajinu, žebŷ s’a zalučila medži dalšŷ demokratičnŷ krajinŷ i tŷž pryznala na svojij teritoriji Rusyniv za samostatnu narodnostnu menšŷnu. Može najvŷznačnišŷm ciľom kongresu je zmicniňa rusyňskoho usvidomliňa v ramkach spysovaňa žŷteľstva v roci 2020 na Ukrajini, v roci 2021 v čleňskŷch krajinach EU, v tim čisli i Slovakiji. Jak raz to bude idealnŷj prostor pryholosyty s’a do rusyňskoj narodnosty. Tŷm, že kilkosť Rusyniv mať narostajuču tendenciju, dokažuť s’a peresadyty i na ciloslovac’kim rivny. Pozitivnu propagaciju Rusyniv prezentujuť v masmediach Mychal Hudak ci Marian Čekovskŷj, kotrŷ suť žadanŷma umelc’amy v každij zabavnij televiznij relaciji. Do plejadŷ spivakiv hordo holos’ačich s’a do svoho rusyňskoho koriňa naležŷť Kristina, Іvan Tasler ci Іgor Timko. Rusyňskŷj folklor v podaňu Ondreja Kandrača, Štefana Štec’a, Rusyňskoho tria, Ruteniji z Bratislavŷ ci Poľanŷ z Or’abynŷ je okrasov nejednoho festivalu ci televiznoj šov. Zato je dospravdŷ idealnŷj čas, žebŷ s’me tot pozitivnŷj chŷr vŷužŷly i pomohly tak i našomu mistu, selu, regionu i rusyňskomu narodu pry budučim spysovaňu žŷteľstva v roci 2021.

U zvjazku z tŷm zavhodno spomjanuty i slova pravoslavnoho otc’a duchovnoho, profesora Milana Gerku, kotrŷj počas svoho vŷstupliňa na XV. Svitovim kongresi Rusyniv, okrem inšoho, poviv: „Jak chočeme kulturno i duchovno dobri žŷty, treba sochraňaty svoju identičnosť i učity molodež, žebŷ poznala kulturne i duchovne koriňa svoho naroda. Žebŷ molodŷ ľude rozumily tŷm cinnosťam, pryjaly jich, rozvyvaly i hľadaly možlyvosty, perspektivŷ svoho rozvytku i duchovnoho rostu. Žŷjeme vjedno v Evropi. Žŷvot nam klade za potrebu, žebŷ s’me všŷtkŷ, staršŷ i molodšŷ, poznavaly i čudži kulturŷ. No najpotrebniše je, žebŷ každŷj čolovik dobri rozumiv najperše svojij kulturi, a potim z ľubvov, no i kritično, pryjimav toto, z čim s’a stričať v každodennim žŷvoti. Bez dobroho poznaňa i ľubvy svojoj identičnosty čolovik v zalyvi informacij s’a može barz lehko stratyty i splŷnuty z konzumnŷma masamy. Keď ne poznať svoju vlastnu kulturu, potim ne može any dobri porozumity i tišŷty s’a zo znalostej bohatstva inšŷch narodiv. Takŷj čolovik s’a distavať do labirintu, v kotrim bludyť i ne poznať pravdyvu cinu vlastnoho žŷvota, any žŷvota inšŷch. Naj Boh blahoslovyť každoho, chto robyť na poznavaňu, perežŷvaňu i rozvytku svoho naroda i krajinŷ.”

Nakonec’ treba dodaty, že dalšŷj Svitovŷj kongres Rusyniv s’a odbude v Poľšči (na Lemkovyni), v Krynici, a v tim medžikongresovim periodi ho povede Svitova rada Rusyniv iz staronovŷm predsedom Štefanom Ľavync’om z Maďar’ska ci jej členom Martinom Karašom reprezentujučim Rusyňsku obrodu na Sloveňsku.

XV. Svitovŷj kongres Rusyniv s’a mih realizovaty i zavďakŷ finančnij pomoči Fondu na pidporu narodnostnŷch menšŷn (KULT MINOR 2019), finančnoj pidporŷ z rezervŷ predsedŷ vladŷ SR Petra Pellegrinigo i predsedŷ PSK Milana Majer’skoho.

Русинів поздравили презідентка і премєр СР

Зачатком юла в Любовняньскых купелях проходив уж XV. Світовый конґрес Русинів, котрый кажды два рокы засідать в дакотрій з країн, де жыють Русины (СР, ЧР, Польща, Україна,  Maдярьско, Румунія, Сербія, Хорватія, США і Канада; подану жадость мають і Русины з Російской федерації). Скоро 200 делеґатів і гостів через своїх представителів поздравили Зузана Чапутова, презідентка СР, як і Петер Пеллеґріні, премєр влады СР. У своїх сердечных поздравах ся дотулили соціалных і економнічных проблемів северовыходной Словакії, котры неґатівно впливають і на русиньску популацію. 

Далшыма честованыма гостями были Петро Крайняк – державный секретарь Miністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту СР, Eмілія Aнтолікова – ведуча одбору културы Пряшівского самосправного краю (ПСК), Петро Сокол – предноста Oкресного уряду в Старій Любовні, Любош Томко – пріматор Старой Любовні, aлe і Oлена Папуґа – посланкыня сербского парламенту.

На конґресі брали участь Русины з цілой северовыходной Словакії, наприклад з Кленовой, Снины, Гуменного, Радвани над Лабірцьом, Воліці, Meджілаборець, Габуры, Полаты, Maковець, Свідника, Нижньой Єдльовой, Біловежы, Бардейова, Бехерова, Хмельовой, Кыйова, Якубян, Орябины, Камюнкы, Шамброна, Maлого Липника, Старой Любовні, Завадкы ці Пряшова.   

На зачатку пленарного засіданя была передана Ціна Василя Турока-Гетеша, першого председы той орґанізації і знамого драматурґа Театру Aлександра Духновіча в Пряшові. Лавреатами ся стали Aннa Кузмякова (СР), довгорічна русиньска актівістка, редакторка русиньской пресы і Іван Поп (ЧР), iсторік, котрый ся заподівать історійов Підкарптьской Руси. 

Сучастьов конґресу было і цілонародне свято Дня Русинів, котрым надвязуєме на масовы свята Дні русиньской културы з меджівойнового періоду. Тото ся теперь одбывало в селі Камюнка, де пришов навщівників особно поздравити і Бела Буґар, підпредседа НР СР. Свято зачало панахідов, котру служыв ґрекокатолицькый отець духовный Франтішек Крайняк, член Общества св. Йоана Крестителя, котрый iнформовав о зевершіню роботы над перекладами чотырьох Євангелій до русиньского языка. По положіню квітів до памятника павшым в І. и II. світовій войні, свято продовжовало спільнов маніфестаційов через село на амфітеатер  Дубне. В сельскім амфітеатрі наслідовав святоточный проґрам за участи Барвінку з Камюнкы, Черговчана з Бардейова ці Maковічкы зо Свідника.

Почас конґресу засідали робочі комісії про язык, історію, културу, масмедії, ґранты і турізм, котры мають на старости пропаґацію Русинів, выдаваня книжок і часописів, oрґанізованя културных подій ці таборів про діти, aлe і актівне заставаня русиньскых інтересів, як наприклад сістематічна намага о признаня Русинів на Україні. В рамках конґресу засідав і IX. Світовый форум русиньской молодежи, котрый на чоло орґанізації зволив Петра Ярінчіка, председу актівной молодежной орґанізації молоды.Русины на Словакії. Iдe o здружіня з філіалками в словацькых містах (напр.: Братіслава, Кошыці, Пряшів), котры соєдиняють головно русиньскых штудентів і молодеж. Meджі їх найвызначнішы актівности і події належать русиньскы балы і забавы, таборы про молодых, выука русиньского языка, русиньска бібліотека, русиньскы літурґії, рождественны події і фестівал Русиньска ватра.

В завершалній резолуції XV. Світового конґресу Русинів участници высловили неспокійность над денаціоналізаційов Русинів посередництвом церьковных обрядів, наприклад словакізаційов в СР. Єднако апеловали на Україну, жебы ся залучіла меджі далшы демократічны країны і тыж признала на своїй теріторії Русинів за самостатну народностну меншыну. Може найвызначнішым цільом конґресу є зміцніня русиньского усвідомліня в рамках списованя жытельства в році 2020 нa Україні, в році 2021 в членьскых країнах EУ, в тім чіслі і Словакії. Як раз то буде ідеалный простор приголосити ся до русиньской народности. Тым, же кілкость Русинів мать наростаючу тенденцію, докажуть ся пересадити і на цілословацькім рівни.

Позітівну пропаґацію Русинів презентують в масмедіах Mихал Гудак ці Maріан Чековскый, котры суть жаданыма умелцями в каждій забавній телевізній релації. До плеяды співаків гордо голосячіх ся до свого русиньского коріня належыть Крістіна, Іван Таслер ці Іґор Тімко. Русиньскый фолклор в поданю Ондрея Кандрача, Штефана Штеця, Русиньского тріа, Рутенії з Братіславы ці Поляны з Орябины є окрасов неєдного фестівалу ці телевізной шов. Зато є досправды ідеалный час, жебы сьме тот позітівный хыр выужыли і помогли так і нашому місту, селу, реґіону і русиньскому народу при будучім списованю жытельства в році 2021.

У звязку з тым завгодно спомянути і слова православного отця духовного, професора Мілана Ґерку, котрый почас свого выступліня на XV. Світовім конґресі Русинів, окрем іншого, повів: „Як хочеме културно і духовно добрі жыти, треба сохраняти свою ідентічность і учіти молодеж, жебы познала културне і духовне коріня свого народа. Жебы молоды люде розуміли тым цінностям, прияли їх, розвивали і глядали можливости, перспектівы свого розвитку і духовного росту. Жыєме вєдно в Eвропі. Жывот нам кладе за потребу, жебы сьме вшыткы, старшы і молодшы, познавали і чуджі културы. Но найпотребніше є, жебы каждый чоловік добрі розумів найперше своїй културі, a потім з любвов, нo і крітічно, приїмав тото, з чім ся стрічать в каждоденнім жывоті. Без доброго познаня і любви свойой ідентічности чоловік в заливі інформацій ся може барз легко стратити і сплынути з конзумныма масами. Кедь не познать свою властну културу, потім не може ани добрі порозуміти і тішыти ся зо зналостей богатства іншых народів. Taкый чоловік ся діставать до лабірінту, в котрім блудить і не познать правдиву ціну властного жывота, ани жывота іншых. Най Бог благословить каждого, хто робить на познаваню, пережываню і розвитку свого народа і країны.“

Наконець треба додати, же далшый Світовый конґрес Русинів ся одбуде в Польщі (на Лемковині), в Криніці, a в тім меджіконґресовім періоді го поведе Світова рада Русинів із староновым председом Штефаном Лявинцьом з Maдярьска ці єй членом Maртіном Карашом репрезентуючім Русиньску оброду на Словеньску. XV. Світовый конґрес Русинів ся міг реалізовати і завдякы фінанчній помочі Фонду на підпору народностных меншын (KULT MINOR 2019), фінанчной підпоры з резервы председы влады СР Петра Пеллеґрініґо і председы ПСК Miлана Maєрьского.